Хочеш кохати-то кохай,
не розкрадаючи надії.
Не розбиваючись літай,
вдихаючи бажання й мрії.
Літай палкими почуттями,
у царство правлячих сердець.
Борись за неї до нестями,
поразка-це ще не кінець.
Не довіряй паскудним зміям,
що не говорять,а шиплять.
Рознесуть душу як стихія,
і твої очі присиплять.
І все здається недосяжне,
шукай рішучість у собі.
те що,нервує так затяжно,
лишень ховається в тобі.
Наше життя-сама банальність,
і тіло змотане із глини.
перемагає віртуальність,
Реальність ж твориться в людині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653057
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2016
автор: V1TaL1o