[b]40* уляна задарма., до в. «*** … в Тобі моя печаль…»[/b]
(і дзвенять ці струни словом найніжнішим…)
«– живому серцю мовити "Прощай!"? –
сказати можна, – та відпустить серце?!
(і рай нехай засипле снігом!) знай:
для нього більше не існує версій –
–
бо постало кохання – в ті сни і печалі – мостами!
як спалити мости?! як забути, що сталось між вами?..»
[b]41* І. Лівобережна, до в. «Прогнати сплін»[/b]
(з молитви о дванадцятій ночі)
«... мені присвяту ще в віршах напише та,
що у танку кохання звабить стиглим тілом, -
а поки зимно тут... один... камін погас...
і гірє лиш вогонь рядків оцих! як сміло! –
–
як щедро ти виписуєш свої
найсокровенніші із почуттів жіночих!
і вдарить дзвін – я прочитаю їх
Молитвою, один, посеред ночі…»
[b]42. Агидель, к ст. «Синева…»[/b]
(как же близько быть – ей от юности!)
«... ах, уметь бы вам да по жизни так:
вверх, к вершинам плыть, – не судьбы ли знак?!
на ветрах стоять, синевой в глазах
звать его к себе – ведь в его руках
нити судеб двух: счастья поднят флаг!
–
но идти тебе без страховочки, –
как любила ты, как ходила ты,
синеокая, бесшабашная – вольной птицею...
– эх, девчоночка!»
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653089
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.03.2016
автор: Касьян Благоєв