Дурак і в гріш не ставить мудреця.
Мов кінь ірже потвора над прекрасним.
Тупиця – теж, але над генієм творця.
У вірності клянеться зрадник сонцем ясним...
І все оте не має ні початку, ні кінця!
19.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653231
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2016
автор: Олександр Мачула