Заплутали мене Ви в пута,
які непросто розірвать...
Ви небезпечні, як отрута –
життя спроможні відібрать...
Ви недосяжні, немов зірка...
В затятій гордості своїй
Ви трощите тендітну гілку...
О, ненаситний буревій...
Для Вас далека я і зайва...
Та й Ви для мене теж чужий...
Я не будую скляних замків
на недозволеній межі...
Але ж я чую: крізь байдужість
Зрадливо голос Ваш тремтить...
На мить покинула Вас мужність...
"Я твій..." – сказала мені мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Valentina