Кохання заплелось в мотив,
Нестримний погляд кличе в прірву.
Давно вже втратила б довіру,
Якби так палко не любив.
Зіграєм знову в дві руки
Тих пестощів палких сонату.
Коли плющем я, по канату,
Які розлуки? То - чутки.
Що бешкетую, не зважай,
Вина наллю, жаги уповні.
Усі химери десь назовні,
Збирають заздрощів врожай.
Закрию крихітне тату
Цілунками до, стиха... годі!
Тебе втопивши в насолоді,
В собі втопивши самоту.
21.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653286
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.03.2016
автор: Ліна Ланська