Кажуть, що за кордоном добре жити
І можна анітрохи не тужити.
Живеш , мовляв, де хочеш і як хочеш .
І голівоньки не морочиш .
Так , я вірю , що там можна жити
І навіть добренько розжитись ,
Але не як-небудь трудитись!
Бо чув я , що ще й інше кажуть:
Там за якихось два-три роки
Із тебе висмокчуть всі соки.
І ти не знатимеш , де дітись
У тім багатім вільнім світі.
Тоді у скрутную годину
Усе згадаєш: рідний дім ,
Свою родину , вербу й червоную калину.
Навіщо нам чужі поля,
Чужі ліси й чужі міста ,
Багаті, ситі заграниці?
Я хочу жити тут,
На цій землі, де народивсь,
Де трудиться моя родина,
Де зможу спити свіжої водиці
Із найріднішої криниці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653315
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 21.03.2016
автор: Ростислав Мельничук