Вірш написала...І пишу я знов,
І до снаги мені моє писання.
Поезія це - свято, це - любов,
Моє натхнення, пошук, сподівання.
Пишу я тихо...Що там говорить?
Та і немає з ким мені балакать.
Лиш під ногами кіт рудий мурчить,
А я пишу. Це краще, аніж плакать.
Все, що було, пройшло і відпливло,
У віршах все минуле оживає.
Весни і літа ніби й не було,
Та сум в душі і серці не стихає.
Отак пишу я - за рядком рядок,
Про що писать - серце моє знає.
Кожен рядок - життя мого урок,
Я кожну мить у віршах звеличаю.
В моїх віршах є осінь і зима,
Весна і літо, й часом - тихі сльози.
Поезія це - радість, це - життя,
Не зітруть їх ні вітер, ні морози.
Бува поезія моя й гірка,
Та в ній - усі мої найкращі ліки:
Від смутку і журби.Та для добра -
Живе в мені сьогодні і навіки!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653329
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 21.03.2016
автор: геометрія