Колись ми напевно зустрінемось,
Нежданно для нас, випадково.
На відстані рук ми зупинимось :
Із чого ж почати розмову?
Застукає серце нестримано,
Гучніше машин і трамваїв.
Минуле чіткими картинами
Ми раптом на мить пригадаєм.
І погляд відвести не зможемо,
Аби не губитися більше.
Бульвари гудуть перехожими
І місто таке ж, як раніше.
Від шуму і гамору хмуриться,
Постійно кудись поспішає.
Нас вже розлучали ці вулиці,
Можливо тепер поєднають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Просто Тетяночка