Я СВОЮ ЗАЧЕКАЮ ВЕСНУ.

На  іспанській  землі
Чомусь  важко  мені,-
Не  спрацьовує  навіть  привичка...
Тужить  серце,  болить,
Дивним  птахом  летить,
Де  високі  тополі  й  криничка.

Де  тепер,  навесні,
На  яву  і  у  сні,
Розквіта  сон-трава  і  барвінок
І  співає  у  сні
Серце  рідні  пісні,
Як  і  в  сотень  сестер-українок.

Хай  весніє  весна,
Що  від  цвіту    ясна!
Це  -  найкраща  пора  моя  року...
Я  її  проведу  
І  на  другу  зажду,
Бо  з  берези  не  пила  я  соку...

Я  повернусь  в  свою,
Українську  весну,
Дожену,  що  усе  упустила,
У  долоні  зберу
Мою  рідну  красу,
Бо  не  дихала  я  ,  ні  не  жила...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653413
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова