Пляж і столик сьогодні на двох,
Я тремчу чомусь не від повітря.
Зорі світлює ніби мов Бог,
Та у тОбі їх більша палітра!
Дискотеки ще світло, кафе...
Наші погляди в різному грають-
Мій в твоєму нестримно живе,
Твої ж очі вогні споглядають.
Ти сп'яніла червоним вином,
Ну а я почуттями до тебе.
Ми сидим за інтимним столом
І зірки нас освітлюють з неба.
Що порадиш найкраща мені
Ти зробити в цю ніч потаємну?
Як зайняти твої ледь сумні
Очі власним промінням приємним?
Я ж мов той золотий обеліск,
Що споруджено в честь твого світла.
Відзеркалюю променів блиск,
Від зорі що у тобі не зблідла.
Вона вища за дійсне усе,
Джерело мого серця пориву.
І сп'яніло невпинно несе,
Понад берегом сяє звабливо.
Ніч і море, кафе і той пляж
І прожектори, музика в нОчі.
Ти - мій світла яскравий кураж...
Та в далеких вогнях твої очі.
(с)17.02.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Олег Купрієнко