***
Я порожня мов діжка,
Наче струшена груша -
Знов кляну каламар,
І пера кляну душу!
Не плямує чорнило
Білий простір листків,
Бо думки розбрелися
Й нема слів, нема слів.
Чи всі теми вже списано?
Чи невдалий цей день?
Ні строфи не написано -
Голова, мов би пень!
Вся спітніла й скуйовджена
В муках рву папірці -
Моя рима знеможена
Відкидає кінці.
Згляньтесь небо і боги,
На мої, на труди!
Де ж ти, Музо-небого,
Я благаю - прийди!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653464
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 21.03.2016
автор: димира бохач