Де ти стільки ховалась?
Куди ти вічно тікала
Я гнався аж цілу вічність
Аж поки сама (ти)не стала
Не зупинилась, не почекала
І ми ніжні такі без любові
Близькі такі без кохання
Ми друзі, коханці
Любові не бранці
Ти не турбуйся, не звикну
Не впаду,
У прірву
Без тебе
в безодню
Пусту
Лиш ти не звикай
До тепла, до турботи
Бо раптом піду
Без прогнозу погоди
Піду і покину
Так швидко
Так тихо
Люблю до загину
Але лиш скажи,
Я піду( і) не загину
оглянутись не встигнеш
А я вже піду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: adhh