ЗАВТРА і ВЧОРА на ґанку сиділи,
ЗАВТРА і ВЧОРА про щось говорили
ЗАВТРА мрійливо дивились за обрій,
ВЧОРА минуле складало з історій.
Що світ без мене - пітьма й порожнечі,
Мовило ВЧОРА розправивши плечі.
Я теплий спогад, душі порятунок.
Мамині очі, перший цілунок!
А як же мрії, світанки, надія?!
Людство без них просто зникне змарніє
ЗАВТРА бурхливо влилося в розмову.
Я світ запалюю знову і знову!
Йдемо до Сонця, воно хай розсудить.
Що важливіше, що було чи буде.
Так і зробили спитали в світила
Зірка гаряча ім відповіла:
Розсуд простий примирить вас зуміє,
Промінь мій теплий СЬОГОДНІ всіх гріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653506
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2016
автор: Ірин Ка