(за мотивами, вірш "Дим", Ф.І. Тютчев)
Колись, могутній і такий прекрасний,
Тут зеленів, шумів чарівний гай,
Не просто ліс, а мальовнича казка,
Для світлих привидів чудовий рай…
Світили промені, тремтіли тіні,
Не замовкав пташиний гам і спів,
І бігли олені швидкі в тремтінні,
А навздогін волав мисливський ріг…
На перехрестях зустрічав нас вітер,
Чекала Мавка в хащі лісовій,
Огорнута яскравим малахітом,
Сміялись сонцем очі із-під вій…
Яка краса, яка чарівність мила,
Для почуттів розкішний, світлий бал!
Хоча ввижалась потойбічна сила,
Таким казковим був той карнавал!
І ось ми йдемо знов до цього лісу,
Щоб пригадати ті щасливі дні,
Але ж де він? Хто опустив завісу
Від неба аж до самої землі?
Це якісь чари, чи страшне видіння?
Чи вірити своїм очам? Де ми?
Невже це сон - нескорена стихія,
Безжалісний вогонь і чорний дим?
Ще де-не-де, навкруг галявини
Не зовсім знищені, потворні пні -
Танцюють на сучках обпалених,
Тріщать зловісно голубі вогні…
Це тільки сон! Ось вітерець повіє,
І привид диму зникне назавжди,
Розкішно знову ліс зазеленіє,
І наші заблукають там сліди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653514
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.03.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО