Осінню пшеницю в полі висівали,
Дві зернини з одного колоска,
На різну зорану землю попали,
І там серед рослин зростали.
Одна зернина на ріллю попала,
Швидко проросла - пагони дала.
А друга на край поля закотилась,
Поміж бур'янами там опинилась.
Пшениця в полі швидко росла,
Колосилась, соком наливалась.
Добрий господар її тут доглядав,
Від бур'янів надійно її захищав.
А зернина, що поза поле попала,
Хоч багато поживи вона мала.
Та бур'яни поживу в неї забрали,
Ще й сонце від неї затуляли.
То ж зернина що в полі виростала,
Здорове, сильне потомство дала.
А пшнениця поміж бур'янами
Дрібне та щупле насіння мала.
Якщо хочем розумне, здорове,
Покоління дітей своїх мати,
Маєм розуму, справедливості,
Та дисципліни змалку навчати.
Від "бур'янів" невпинно захищати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653540
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2016
автор: dashavsky