ГОПАК

Гоп  —  направо  зліва  —  сіни  літа  навстіж,
Ех,  дівкам  даруйте  ранки  на  вінки.
Сутіні  не  треба  —  всі  марноти  навпіл,
Геть  від  сумування  з  гуком  навстрибки.

Щебетання  —  в  серце,  душу  всю  —  назовні,
Очі  —  в  очі,  руки  —  в  тебе  на  плечах.
Свято  і  неділя  —  очі  сонця  повні,
Ех,  запам'ятаюсь  я  полян  очам!

Пил,  підбори  —  закрут,  в  боки  —  уклонився:
З  пилом  я  музики  з  вітром  підібрав.
Ех,  цимбали  й  скрипка,  бубон  і  сопілка  —  
Хоровод  хмаринок  з  небом  закружляв.

До  заграви  —  радість,  далі  —  щастя  й  щастя,
Далі  вже  не  буду  віку  дівувать.
До  цілунків  —  жарти,  далі  —  гру  на  застіб,
Далі  вже  господарем  буду  гарувать.

На  Купала  скоки  з  ватри  і  до  зірки  —  
Поведе  так  Місяць  Нічку  до  вінця  —  
Попіл  суму,  кпинів  і  образ  прогірклих
Полум'я  розвіє  —  
                                               гоп-ца  —  
                                                                         гоп-ца-ца!..

Гоп  —  наліво  справа  —  сіни  літа  навстіж,
Ех,  дівкам  даруйте  ранки  на  вінки:
А  дівкам  би  —  танці,  а  дівкам  би  —  заміж,
Голови  крутили  щоби  парубки.

Оце  так!
                             Оце  так!
                                                           Оце  так
                                                                                         гопак!

       

   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Пересічанський