Гоп — направо зліва — сіни літа навстіж,
Ех, дівкам даруйте ранки на вінки.
Сутіні не треба — всі марноти навпіл,
Геть від сумування з гуком навстрибки.
Щебетання — в серце, душу всю — назовні,
Очі — в очі, руки — в тебе на плечах.
Свято і неділя — очі сонця повні,
Ех, запам'ятаюсь я полян очам!
Пил, підбори — закрут, в боки — уклонився:
З пилом я музики з вітром підібрав.
Ех, цимбали й скрипка, бубон і сопілка —
Хоровод хмаринок з небом закружляв.
До заграви — радість, далі — щастя й щастя,
Далі вже не буду віку дівувать.
До цілунків — жарти, далі — гру на застіб,
Далі вже господарем буду гарувать.
На Купала скоки з ватри і до зірки —
Поведе так Місяць Нічку до вінця —
Попіл суму, кпинів і образ прогірклих
Полум'я розвіє —
гоп-ца —
гоп-ца-ца!..
Гоп — наліво справа — сіни літа навстіж,
Ех, дівкам даруйте ранки на вінки:
А дівкам би — танці, а дівкам би — заміж,
Голови крутили щоби парубки.
Оце так!
Оце так!
Оце так
гопак!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Пересічанський