Матусю,може я не вартий того,
що зараз ти щоденно віддаєш.
І я ще раз повірю без упину,
як ти про наше "краще" лиш вдаєш.
Я буду все слухняно вислухати,
і те робити що ти говориш.
І знаю що,якщо буде потрібно,
то ти й за мене разом постоїш.
А в скру́тний час,коли в себе не вірю,
та рай згубивши, все кидаю геть.
Ти терпеливо мовчачи послухав
допомогаєш,те що шкереберть...
08.04.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653610
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2016
автор: Дем'ян Львівський