Сіра Миша бігла швидко-
Ось домівку уже видко.
Та чорний Кіт зустрівся,
В неї кігтями вчепився.
Миша плакала від болю:
"-Ой, гірка у мене доля,
З"їсти хоче мене Кіт,
Попаду в його живіт."
Потім плакать пере стала,
Як спастися думать стала.
Була думка лиш одна -
Обдурити геть Кота:
"Ой, страшенний Пес біжить,
Нас обох він, певно, з"їсть."
Як почув Кіт про Собаку,
Мишу кинув з переляку.
Сам на дерево заліз,
Вже не дивиться униз.
Миша юркнула в щілину -
Ждала там її родина.
P.S. Щоб життя урятувати,
Можна інколи збрехати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653611
Рубрика: Байка
дата надходження 22.03.2016
автор: цумбуш