Байдужістю не знищиш? - звісно, знищиш
Глумливе і святе, ламке й гаряче,
І полохливе, до сльози тремтяче,
Що падає у відчай; не найнижчий,
Той край - загострений, або пологий.
Летиш униз, хтось руку і протягне
Та не торкнеться, раптом не досягне
Чогось, колись...куди дивились боги?
Кудись дивились, не на мене мабуть.
Нехай летить, поглянули байдуже
А може й справді вниз? І що там, друже,
Чи втоплять,чи умиють - темна заводь.
Байдужому не гніватись - боятись,
Бо бумеранги розрізають долю,
Як блискавиця зла струнку тополю.
Що потім скаржитись, що сповідатись?
22.03.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Ліна Ланська