.

Бо  вірю  я,  що  одного  разу  ти  облишиш.
Облишиш  бути  тим,  ким  ти  наразі  є.
Перестанеш  розмовляти  цим  недоречним  тоном
І  згаєш  хто  я  є,що  для  тебе  є.
Зараз  ми  чужі  доволі,немов    два  великих    моря.
Омиваємо  чужі  береги,холодні  і  бездушні,такі  тремтячі,  і  сумні.
Ти  своє  горе  не  вимовиш  словами,  а  мої  слова  надто  пусті.
Ти-зверхність.
Давай  на  Repit,любий,давай.
Я  знаю  ким  ти  зараз  є.
Я  знаю  з  ким  ти  зараз  є.
Я  знаю,що  палиш  ти  цигарки  і  алкоголь  твій  старий  друг.
Твої  слова  немов  п’явки,вони  сосуть  мою  справжність  й  сосуть.
Вони  гидкі,слизькі  й  холодні.
Ти  смієшся,коли  кажу  як  люблю.
Ти-зверхність.
Ти-п’явка.
Моє  небо-твоя  земля.
Моя  земля-твоє  пекло.
 
Ти-клята  п’явка.
Ти-Бога  рвота.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Mary Mo