Неправильно разклав я «руни»...
І шахами ходив – не так!..
Так вірив в те, що я – розумний,
Що я не "підкидний дурак"!..
У вухах вата, тінь в очах.
Не так я чув, не так я бачив...
Тремтить на протязі свіча.
Молюсь, - щоб Він мене пробачив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653732
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2016
автор: Андрій Бабич