Чом твоя душа не спала
З зорями, у снах ?
Що вона всю ніч шукала
У моїх очах
І у морі на світанні
Де втопила сум
Розум звільнивши, у ваганні
Від гнітючих дум?
Серце чом твоє стомилось
Стукати у світ?
На край світу поселилось
Через сотні літ
Стукало в самотні вікна
Кликало весну
Так непримітно, непомітно
Прокидаючись від сну
П-в :
Не спить твоя душа, не спить
І знову виріша летіть
Бо цілий світ у ній болить
Мить, зупинись!
Ми витрачаєм ночі і дні
У виживанні на війні
І щастя бачимо у сні
Що буде колись…
Марно ти чекаєш літа
Душу відпусти…
Пізно їй шукать летіти
Щастя у світи
Щастя десь твоє згубилось
У далеких снах
Але ж хотілось…так хотілось
Тримати його в руках…
Осінь 2015.
Відео тут : https://www.youtube.com/watch?v=MyQcthu2T2Y
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: kriwoy