РОЗСИПАЄ ВИШНЯ ПЕЛЮСТКИ МЕДОВІ

Розсипає  вишня  пелюстки  медові.
Пелюстки  ті  ніжні  і  ясні.
А  мені  наснились  твої    чорні  брови,
Твої  карі  очі  прийшли  в  сни  мої.

             Вишенька,  вишня,  квіти  -  зорі  з  неба.
             Я  чекав  на  тебе  стільки  літ!
             Видно,  вона  знає,  що  ти  є  у  мене,
             Сипле  нам  під  ноги  білий  -  білий  цвіт!

Знов  чекати  буду,  щоб  до  мене  вийшла.
В  твої    ясні  очі  задивлюсь.
І  зрадіє  пишна,  наша  ніжна  вишня,
Коли  я  до  тебе  знову  посміхнусь.

             Вишенька,  вишня,  квіти  -  зорі  з  неба.
             Я  чекав  на  тебе  стільки  літ!
             Видно,  вона  знає,  що  ти  є  у  мене,
             Сипле  нам  під  ноги  білий  -  білий  цвіт!

Розсипає  вишня  пелюстки  медові.
Розсипає  вишня  пелюстки.
Пригорнись  до  мене,  моя  люба  пташко,
Найрідніша  в  світі  є  для  мене    -  ти!
             

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: Надія Башинська