129* обітниці і плата: «врученное тебе верни с избытком!» (притча) (Є.)
(постане все прахом твоє – і життя, і надії)
А наука Святого Письма – чи така вже й свята:
Ми постали з землі – і землею постануть вуста,
Що святим небесам так співали хвалу, а надію
Покладали на вічність, – та смерть нам покаже перста!..
130* обітниці і віра: «не повірю, поки не торкнуся!» (Є.)
(навіщо та жертва, що зло тут і смерть не зборола?)
Воював я з Тобою, перечив, скидав із небес,
Не приймав Твою Мудрість, і Слово, і Славу, і Хрест,
І обітниці ті, що для світу й для мене залишив, –
А Ти був і страждав – вбитий мною! – і марно воскрес…
131* обітниці блаженства: «блаженні чисті серцем»? (Є.)
Ті вуста промовляли й мені: «Є на світі любов!»,
Просвіщали мій розум і праведність шляху вказали:
«Приготуй же ти серце Мені, поки ним не схолов,
Хай у радості, чистим читає у Храмі скрижалі».
132* обітниці і причини: «… ибо не ведают, что творят!» (Є.)
(а я иным болею здесь: «Он ведал, что творил?..»)
О, как жаль, что мой Бог так безмерен, велик, вездесущий,
Что нигде во Вселенной ни ныне, ни в веке грядущем
Кромки места иль ниши совсем для Него не осталось,
Из которой Он смог бы взглянуть
на себя. Да на всех, здесь живущих.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653975
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 23.03.2016
автор: Касьян Благоєв