Пролягла дорога в білім полі,
Пронеслись по полю вітром коні.
Срібло копитами піднімали
І мене у дивний світ позвали.
В синій простір спокою і волі,
Де усі в душі стихають болі.
І радіє серце моє й тіло,
Мить відчувши, як на волі мило!
Коні мчаться полем. Білі коні.
Та не можуть утекти від долі,
Бо по іншій волі ті прямують,
А вуздами із саней керують.
Розбіжіться, коні, що є сили!
Прилетіть туди, де серцю мило,
Де у полі сніг та вітер грають,
І усі щасливу долю мають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653979
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2016
автор: Валерій