Плачуть зранку тумани,
В трави кидають роси,
Як я хочу до мами,
Та душа ще не просить.
Тільки зорі на небі
Мерехтять серед ночі,
Хмари білі, як лебідь,
Мені дивляться в очі.
У чарівнім сузір’ї
Стоїть мамина хатка,
На зеленім подвір’ї,
Янгелочки - дитятка.
Вона там їх зустріла
Береже, як зіницю,
Бо колись відлетіли
Світлі, чисті, як криця.
Плачуть зранку тумани,
В трави кидають роси,
Як я хочу до мами,
Та душа ще не просить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654039
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2016
автор: Віталій Назарук