Весна приходить раптово
Вибухом
Весна залишається вмить під шкірою
Твоя незвичайна
У болю вимолена
То ж давай забудемо те, у що ми раніше вірили
Ця ніжність, що коду немає, здіймається з глибини
Тече у крові моїй, торкається твого обличчя, що зіткане з радості, дива
Мов небом розкидані зорі - тілом твоїм ластовиння
Хвилини минають повз нас не чутно
Хвилини втікають й нема рятунку
Лічено миті до сходу сонця
У кого би нам запозичити тої сміливості, та й хоч трохи
Але знаю: жодного слова не буде промовлено, то ж..
Тільки ніжності нам на двох, щоби заколисати наші світи
Щоби зникло відчуття нестримності часу
Я пірнаю
У долонях твоїх я пізнала спокій та мир
Більше нічого й не треба
Славтесь, наповнені радістю
Березень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: Demetris