Чому сиджу,чому питаю,
чому так довго пам’ятаю.
Про те що є,чого немає,
а що майбутнє убиває.
Знову один,и знову майже,
для мене буде все найважче.
Чому тоді,і як злітаю?!
Окрім мене ніхто не знає.
Ніхто не знає ким я буду,
хто я є не гадає ніхто...
І дехто з вас мене чіпає,
з роками збагнеш, кого,й за що…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654156
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.03.2016
автор: Дем'ян Львівський