Тебе не було у житті,-
кажу собі тепер на втіху,
твій образ вже у забутті,
тому мені і не до сміху.
Я думаю, що не було,
твоїх обійм у літнім парку...
Ось, стукнув вітер у вікно,
і різко відхилив фіранку.
Ну, не було тих ніжних слів,
а вітер у вікно все б'ється,
ти сон, ти видумка із сліз...
Але ж чому болить ще серце?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: Кошкина