Досить часто я бачу зло...
Чому мені дано це всьо?
Сни кошмарні у вісні...
Сняться мені не ясні...
І з часом приходять в життя...
Просто... тіпа дежавю бачу я...
Чому людей не знаю...
Та буває думки їх читаю?
Це зі мною вже довгі роки...
Буває назад я роблю кроки...
Та бачу це зовсім суті не міняє...
Цікаво одне це дар чи зло є...
Чому, коли говорю їм це в слух...
Це переходить на мене, як пух...
Останнім часом дуже лякає...
Видіння мене до біди спонукає...
Я вже боюсь торкнутись руки...
Бо відчую різні людські шляхи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: АНАІД