А день до вечора тулиться…

А  день  до  вечора  тулиться
Стомленим  сонним  крилом...
Спішать  перехожі  по  вулицях,
Задумливо  хмурять  чоло.

Трамваї  гуркочуть  по  коліях,
Мінорний  вистукують  ритм...
Тут  наша  почалась  історія
І  згадками  вклалась  до  рим.

Тут  зустріч  мінялась  розлуками,
За  щастям  -  пора  для  журби.
А  місто  байдужими  звуками
Звучало  у  шумі  юрби.

У  місті  великих  можливостей
Кохання  так  важко  знайти.
Шляхом  від  вагань  до  сміливості
Ще  важче  його  зберегти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: Просто Тетяночка