[i]Моя жура впаде плащем на плечі,
У нічку темну заховався вечір,
У зорю ясну зодягнулась мрія
Та що її земна людська завія...
По тій вуалі тихий щем
Лиш вітер - волоцюга королем
Із слів моїх потягне павутину,
Запле́те їх у долю тополину -
Журну самотню челядину...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654190
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2016
автор: Мандрівник