Усе відомо наперед,
Настане квітень, і розіллється весна,
Під вагою перелітних пташок повітря натягнеться як струна.
Ти ловитимеш їхній спів, а з ним зловиш тепло,
Ще одна мить і весна візьме тебе під крило
Свіжістю розіб’є сонність кімнатну,
Прибере місто, полоскоче набережні, сади та проспекти брунатні.
Очистить озера, й річки,
Пом’якшить спраглий ґрунт,
А з ними відфільтрує й людські думки,
Змістить пріоритети, спричинить мозковий штурм та душевний бунт.
Комусь подарує маленьку надію,
Для когось приготує нову мрію,
Інших змусить забувати минуле,
Відкопає з-під снігу щось дороге, надважливе, те, що заснуло.
А закінчивши всі справи, змусивши вічність на себе чекати,
Вона прийде, всядеться поруч, і буде довго, невтомно вчити тебе кохати,
Шукати, знаходити, відпускати і знову шукати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: coccinelle