У пам’яті усі стежки,
Якими я ходив до школи,
Купатись бігав до ріки,
На пасовисько гнав корови.
Все пам’ятаю до дрібниць,
Де поворот, а де під гору,
І де нападало кислиць,
П’янку черемху біля двору.
По за городи, як собі,
До магазину шлях спростити,
А зі скали, що на горбі,
У воду камінь запустити.
Він із прискоренням страшним
Летить до низу і стрибає.
Хто більші бризки здійме ним,
Коли він у ставок шугає?
Які ростуть де черешні
Та де суничник, де малина.
І зливи, блискавки страшні,
Як ноги ранила стернина.
Бо ціле літо босяком
З самого ранку і до ночі
Гасав засмаглим хлопчаком,
Лиш виділялись сині очі.
Корови пас і вам скажу
То не така проста робота.
Запас на зиму фуражу –
Була також моя турбота.
Для цього з батьком сонця схід
На сіножаті зустрічали,
Бо по росі косити слід,
Як коси перед тим клепали.
Сапав у полі буряки…
Ще скільки було того всього!
Десь звідкілясь взялись роки
І шлях встелили від порогу…
23.03.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654273
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2016
автор: Мирослав Вересюк