Небесникам. Пробачте

Із  банера  хлопці  дивилися
В  глухонімі  потоки  мас.
Давно  відспівані  на  криласі  –
Допіру  моляться  за  нас.
Понині  хочеться  небесникам
На  кулі  з  каменем  іти,
А  за  броню  святого  хрестика
В  благословенні  одягти.
І  знову  вмерти,  коли  треба  так,
За  перелом  етнічних  цін,
Бо  гегемон  (у  котре?)  не  мастак  –
Баби  не  встали  із  колін.
Пробачте,  хлопці,  завинили  ми  –
Хотіли  цукру  –  не  смоли,
Хотіли  бога,  а  не  з  вилами:
Самі  цю  влади  привели.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654296
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.03.2016
автор: Нея