Знову пропав мій сон,
Десь літає він у пітьмі,
Один слон, два слони,
На мить стати дітьми.
Третій слон - спогадів сила,
Вертає мене у далекі роки,
Четвертий - ніяк не дає спочити,
І повертає сюди-туди.
П'ятий слон - промайнув у Сахарі,
Дивно... хіба слони в пустелі живуть?
Шостий слон , як ті русалки,
В синьому морі вправно пливуть.
Сьомий слон - ковбой з пістолетом,
Влучно стріляє в мішені свої,
Восьмий - неначе дитина,
Скаче по пальмах- шукає своїх.
Дев'ятий , десятий я буду вже спати,
Слони ніяк не дають спочивать,
Хто ж це все вигадав ,
Щоб засинати : Треба по черзі слонів рахувать?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654314
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 24.03.2016
автор: Константинов