І не маючи знову втрачаєш
Крах надії і крахи мрій
З головою в той вир пірнаєш,
Забуваючи все. І всіх.
Це давно вже нікому не треба
І вже спалені всі мости
Ти тепер замість них, далебі,
побудуєш там стіни нові.
Все в житті – цілковиті деталі,
Замість правди—мільйони півправд
Будь що буде.. А далі.. а далі
Знов брехні грандіозний парад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2016
автор: Марія Баран