Спасибі, Боже, що проснувся,
що в небі знову світить сонце,
що з мандрів вічністю вернувся
і маки квітнуть під віконцем.
Спасибі Богу за здоров‘я,
що ноги носять по землі;
за те, що він мене любов'ю
ще зігріває у імлі.
Подяка Господу за думи
глибокі, добрі і сумні,
та за святі душевні струни,
які ще награють пісні.
Я дякую, Господь, за небо,
за цю прозору синяву,
за мить тепла у грудях в себе,
яким допіру ще живу.
березень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654362
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.03.2016
автор: Олександр Мачула