Моя, синьоока красуне,
Твій погляд, як чиста вода.
Хоч ворог все суне і суне,
Живи, бо ти ще молода.
Тебе не зломили кайдани,
Ти воїном завжди була,
Загинуть кати і тирани,
Згадаєш, Надійко, слова…
Ми молимось, рідна, за тебе,
Бо Ти й Україна - одне.
Ще буде у нас синє небо
І буде життя золоте.
Вертайся до рідного дому,
Ти волі наблизила час,
Надія – надія у всьому,
Ти символ для кожного з нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654367
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.03.2016
автор: Віталій Назарук