* * *

Ти  у  яскравім  сонці  був  увесь
(Таким  завжди  тебе  я  пам'ятаю...).
Хліба  високі  колосились,  десь
Губилась  нива  –  ген  за  небокраєм.

Блакить  волошок  мріяла  в  житах.
А  ти  стояв  край  квітнучого  поля,
В  натруджених  мозолистих  руках
Стеблинку  затискаючи  до  болю...

Отак  і  серце  стиснулось  моє
Й  шалено  в  грудях  знов  закололтилось,
Немов  пірнуло  у  єство  твоє...
І  все  навкруг  неначе  зупинилось...

І  був  лиш  ти!..  І  сонце  посилало
На  землю  промені  свої  ясні
Й  тебе  усього  ніжно  обіймало...
І  дарувало  в  таїнстві  мені...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2016
автор: Valentina