Забудь мене, покірносте сурмо́ва, —
В юдолі снів
блукає вітер –
горностай:
Відбілює прогрішність…
й росте сум —
змова
Між звабою й Весною —
гонорно й пота́й.
Розхристані світання
в День
джазують,
А марево диви́н —
ув гомоні блукань,
Нанизує вердикт на трем —
безум’я…
— Самуме,
ти з Амура лука —
не порань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654395
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2016
автор: *SELENA*