Біль з часом вся пройде...
Ти ж не знаєш, що Тебе жде...
Кохання Тебе саму віднайде...
На все свій час у Бога буде...
І якби зараз серце не боліло...
В душі все не рознесло, не тліло...
Ти смійся і радій всім на зло...
Ми ж не знаємо... кому повезло?
Можливо Тебе просто пронесло...
Життя від біди вберегло...
Ти навчись кохання відпускати...
Зла і ненависть не тримати...
Життя прекрасне пам'ятай...
Просто забудь його і не кохай...
Він не вартує кохання Твого...
Навчись жити без слова його...
І тільки, коли Ти полюбиш себе...
Божа ласка до Єдиного приведе...
Який Тебе покохає назавжди...
Який буде цінувати і берегти...
Для нього існувати будеш "Ти"...
Ти і тільки, "Красуня доброти"...
Ніжності, вірності і вічного вогня...
Ти для нього будеш квітка життя..."
І оживуть почуття Твого кохання...
Знову відродиться віра і бажання...
Назавджи пропаде погане минуле...
Наче всні, будуть залишені ті вогні...
Які то окриляли, то знищували...
І його слова, що серце зупиняли...
Тільки тоді до Тебе логіка дійде...
Що то все, було просто не твоє...
21.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: АНАІД