Злетіла б, перебиті крила -
Чиясь поцілила стріла.
Ледь підвелась і знов зомліла,
Не видно світу – лиш імла…
Лежить і квилить невловимо,
Сховавшись у гущавину.
Жахливо так, неприпустимо -
Чиюсь платити данину.
Слабка, мов немовля, пташина
Нікому не робила зла.
Ні комашина, ні звірина
Не помічали: замала.
Літала, крихти смакувала,
Кохала, у піснях жила.
Стріла пташинку наздогнала -
Високу ноту… не взяла.
03.12.2014.
Виставлений повторно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: Ліна Ланська