Скільки крові стекло. Скільки сиріт і вдів.
Скільки ночей безсонних і сліз.
Скільки пам’ятних знаків, могил і хрестів.
Та із місця не зрушився віз
Той, в якому уся наша дружна сім’я
Мала в світлу приїхати даль –
Ту, котрій Україна Новітня ім’я,
Де сіяє магічний Грааль.
Скільки крові стекло. Скільки сиріт і вдів.
Скільки ночей безсонних і сліз.
Нам забути тепер смак загірклих медів
І надій, що пішли під укіс?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654726
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.03.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)