[i]Листуючися з представниками рiзних регiонiв, помiчаю тенденцiю, яка панує на Донетчинi та на Луганщинi. Її коротко можна сформулювати таким чином: у всiх бiдах країни (втрата Криму, вiйна на Донбасi, економiчний занепад, стрiмке погiршення життя, беззаконня тощо) виннi, мовляв, "западенцi" (варiанти: "галицаї", "бандерлоги", "рагулi"); мовляв, саме вони "сначала на Майдане в угоду америкосам скакали, а потом войну устроили". Почав вiдповiдати, i одразу, "на автоматi", склалося... якби продовження Державного Гiмну. (На варiант проекту Гiмну - не претендую!)[/i]
................................................................................................
Є мiсця, де "у народi"
Ще думка гуляє:
Мовляв, у вiйнi на Сходi
Виннi "галицаї"
Мовляв, ви там, на Майданi
Стрибали-скакали,
Економiку, порядок
Вщент ви розламали,
Опинилися на Сходi,
"Туди вашу мати",
I пiндосам на догоду
Почали стрiляти,
Через вас не можна жити
Нi в селi, нi в мiстi...
Що ж, на це галицька миша
Хоче вiдповiсти:
Не хотiли ми чиїмись
Ворогами бути,
Прагнули для України
Змiн добрих здобути,
Не хотiли воювати
У межах країни,
Бажали її зберегти
Сильну та єдину.
Задля щастя українцiв
Вiд Сяну до Дону
Поспiшили до Майдану
Галицькi загони,
Революцiї коїти
Вмiють галичани,
Сами вiд мишей галицьких
Втiк з країни Янук.
Лиш не знали галичани,
Що є регiони,
Дуже далекi вiд Сяну,
Та близькi до Дону,
Тi, вiд котрих не отримав
Спiльний рух пiдтримки,
I для яких Україна -
Це якась "чужiнка".
Передбачить не зумiли,
Що вже незабаром
В кiлькох областях країни
З'являться "сепари",
Почнуть для своєї слави
Iз полум'ям грати
I за цiлiснiсть держави
Змусять воювати.
Холм та Макiвка - на згадках...
А що в нас наразi?
Сiчових стрiльцiв нащадки
Гинуть на Донбасi...
Скiльки трун прийшли вже звiдти
З їхнiми тiлами...
Для батькiв - остання зустрiч
З власними синами...
Невже хтось насправдi вiрить
В "западенську виннiсть",
Коли ми таку жахливу
Несемо "повиннiсть"?!
--
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654921
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2016
автор: Mik (галицька миша)