Де нам набрати для життя героїв,
Не для окопів, вибухів бліндажних,
А щоб між буднів ті несли бджолою
У вулик мед і не були продажні?
Слугує чітко механізм-годинник,
Де коліщатко кожне славить спільне,
Там не шукають надаремне винних,
Як чорну кішку на містинах чільних.
У решеті води не наносити,
Допоки щільно на заткнути діри.
Я потопельників читаю заповіти:
«Врятуються, хто скине з шиї гирі…»
ЛД
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Оксана Дністран