Я березень крізь вени пропущу,
Нехай струмує сяйвом водограйним,
Радію легковажному дощу,
Немов дарам чудесним, незвичайним.
Небесну просинь вип’ю по ковтку,
По піднебінню хмарки поганяю,
Відчувши силу сонячну, легку,
Вдихну медові запахи розмаю.
Хвилини всі, смакуючи, ціню,
Їх час від часу пробую на дотик,
І вдячна долі за любе меню -
Життя дурманить, як легкий наркотик.
Колись від нього, певно, відречусь,
А поки дні нанизую на пам’ять,
В руках затримаю із бусинок якусь
Коханими натішусь голосами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Оксана Дністран