Де далечінь, глибока й неозора,
Стрічається з житами у полях,
Де золотим пером малює зорі
Казкова ніч, то все моя земля.
Від полонин під хмарами в Карпатах
І до глибин чарівної Десни,
Моя Вкраїно, рідна і багата,
Люблю тебе, як теплий день весни.
Росою, потом, кровію полита
Цвіла й горіла за життя не раз.
Моя Вкраїно, ти моя молитво,
Знов захистить тебе прийшла пора.
Коли ж простеле доля дві стежини:
В бою упасти чи продати честь -
Згадаю, як діди тобі служили,
Бо ж і в мені козацька кров тече.
19.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655025
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)