Просинається Україна,
Довго, бідна, виходить з сна,
Вже зболіли її коліна,
Й знов її підвела весна
Чотирнадцятого, важкого
Року, що запалив Майдан.
Світ не знав у житті такого,
Президент щоб країну здав.
Унікальна земля і люди
Із прадавніх іще часів
Волю в кожному серці будять,
Починаючи ще з Русі.
І коли в нас так звані «браття»
Крим забрали, зайшли в Донбас,
Запалили війни багаття –
То прийшов історичний час:
Або воля, або сваволя –
Саме це стоїть на кону.
Хай слабі ще і надто кволі,
Та продажну зметем шпану.
Зберемо переможне жниво –
Духу вистачить і бажань.
Україна буде щаслива,
Бо так прагне цього душа!
22.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655030
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)