Заяснілося, засвітилося,
теплим сонечком звеселилося,
що було пройшло, спопелилося,
чи насправді було, чи приснилося.
У роки молоді нам співалося,
все під силу було, все вдавалося,
ми нічого тоді не боялися,
і для нас все цвіло і сміялося.
Перед нами нове відкривалося
і навколишнє нам пізнавалося.
У палких почуттях ми єдналися,
променистим теплом милувалися.
І у зрілі роки ми любилися,
і за діток своїх ми молилися.
Зберегти все земне намагалися,
наші мрії палкі не скінчалися.
Хоч давно все пройшло, не забулося,
щемним спогадом нам озирнулося.
Ми на краще завжди сподівалися,
і теплом, і добром прикривалися.
Зорі й сонце ще нам з неба світяться,
і у мирне життя ще нам віриться.
Хоч і важко цей рік зимувалося,
зберегти доброту нам вдавалося.
А діждались тепла, звеселилися,
все навкруг зацвіло, завеснилося.
Наші мрії й думки не скінчилися,
Ми готові усім поділитися.
І війну зупинить дуже хочеться,
та в нас сили малі і не можеться.
Та ми просимо всіх об"єднатися,
щоб від злих ворогів захищатися.
Вороги були й є запродажними,
станем ми, як один,всі відважними.
І тоді ворогів переможемо,
гідно жить і любить ми ще зможемо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655263
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.03.2016
автор: геометрія